Home News Dubnotech is a small Europe. Conversation with a "dairy man" who has been running a successful enterprise for more than a quarter of a century

Dubnotech is a small Europe. Conversation with a “dairy man” who has been running a successful enterprise for more than a quarter of a century

Published 18.02.2021 / 18:12

Днем народження товариства з обмеженою відповідальністю «Дубнотех» вважається 5 січня 1996 року, коли  підприємство було  внесено до Державного реєстру. Тож на початку 2021 року один з вітчизняних лідерів виробництва технологічного обладнання для молочної промисловості відзначив своє 25-річчя. Ювілейна дата  стала приводом для розмови з незмінним протягом чверті віку керівником компанії Олександром Приболотним, який і був її головним засновником  і по сьогодні залишається генератором та натхненником її діяльності.  

Олександр Приболотний,
директор ТОВ “Дубнотех”

«Була впевненість, що обрав правильний шлях»

– Олександре Володимировичу ! Пропоную для початку «відмотати час» на 25 років назад і пригадати той період, коли підприємство зароджувалось. Про що тоді думалось Вам і Вашим компаньйонам, які плани вибудовувались ?

– Тут потрібно згадати, що до реєстрації ТОВ «Дубнотех» я вже мав певний досвід підприємницької діяльності. Але це був новий виклик для мене, адже крайнім  місцем  роботи  була державна структура. Коли її ліквідували, я не губився у питаннях, чим далі займатись – майбутнє  своє бачив лише у підприємницькій діяльності у повному розумінні цього поняття. І тоді була впевненість у тому, що обрав правильний шлях. Поруч ставали люди, яких добре знав, які мали бажання  працювати і не боялись труднощів.

Тому ніхто планів на найближчі 25 років не будував, більше того – ніхто не наважувався заглядати вперед на найближчі рік-два. Та все ж один з моїх колег, шанована мною людина, коли ми реєстрували першу приватну фірму, сказав  фразу, яка і по сьогодні пам’ятається:зареєстроване  нами підприємство зможе прожити, як і в Європі, 25 років…

– Його слова  виявились пророчими …

– Як бачите. Загалом, то був неспокійний і доволі цікавий час. За власну справу брались люди, які не боялись ризику, з підприємницькою жилкою, які були готові до будь-яких «сюрпризів» від держави в сенсі змін до законодавства, котре стосувалось підприємництва. Але повторюсь, ніхто не складав далекоглядних планів, тим паче на 25 років. Мені пощастило, що від самого початку поруч були порядні, відповідальні люди, фахівці, яким можна було довіритись, а відтак і комфортно працювати.

Життя починається з молока

– Ваша біографія так чи інакше пов’язана з молочною промисловістю. Про це говорить диплом, отриманий після закінчення Вологодського молочного інституту, роки праці на провідних  посадах на  Дубенському сироробному комбінаті.  І це, мабуть, велике задоволення та щастя для кожної людини – займатись тим, що ти вмієш і любиш робити… 

– З молоком у мене пов’язане мало не все життя. Я народився по сусідству із сирзаводом, а коли потрапляв у його цехи, з дитячою цікавістю спостерігав, як виробляється сир, і свіжий запах сироватки  по сьогодні  гріє  мою душу. Після школи пішов на роботу не будь-куди, а на маслосирбазу. Відслуживши в армії , вступив до Вологодського молочного інституту, де здобув фах інженера-технолога молока і молочних продуктів. Мої бажання співпали з моїми планами і можливостями. За направленням почав працювати на Дубенському сиркомбінаті – начальником сирцеху, згодом – головним інженером. Базові знання та досвід, отримані на цьому підприємстві, надалі стали для мене безцінними у створенні власної справи. Мені моя робота до душі. І нічого у житті краще, аніж про молоко і молочні продукти, я  не знаю. І це дозволяє мені жити, творити, любити і примножувати те, чим ми зараз займаємось.

– Вперше спілкуюсь з «молочною людиною», стаж роботи якої у молочній галузі становить…

– Понад 40 років.

– За якими принципами Ви обираєте працівників – управлінців, фахівців середньої ланки, робітників? Адже це дуже важливо для формування успішної команди.

– У першу чергу  це люди, яких я знав ще з Дубенського сиркомбінату. Їх було небагато, але вони – ключові спеціалісти: головний інженер, технічний директор, майстер, фахівці вузького профілю. Найперше ціную у людях відповідальність, надійність, а також кваліфікацію і гарні людські стосунки. І хочу зауважити, що за  всі роки діяльності компанії, я жодного разу не помилився у виборі своїх колег по роботі. Дехто з них навіть перевершив мої очікування.

У міленіум увійшли господарями

– Чому саме 2000-й рік Ви вважаєте визначальним  рубіконом для підприємства ?
–  Пояснення дуже просте.  У період до 2000-го року наше підприємство не мало власних офісу, виробничої бази та складів. Ми орендували приміщення у різних куточках міста і від цього не дуже впевнено себе почували. Викупивши приміщення та земельну ділянку у місті Дубно по вулиці Сурмичі, 93 і відчувши себе тут господарями, одразу змінили підхід і ставлення до виробничих завдань. З’явилась можливість виготовляти якісне технологічне обладнання у широкому асортименті і не лише для молочної , а й харчової промисловості в цілому.

– Наскільки тривалим і складним був процес перезавантаження підприємства – переходу від ремонту до виготовлення технологічного обладнання і цілих ліній ?

– Цей процес не був одномоментний і його не можна вкласти у певні часові рамки. Він постійний, безперервний і динамічний . Щодня, щомісяця ми примножуємо свої знання, свою кваліфікацію  і освоюємо нові види продукції. Хоча  певні етапи свого становлення і розвитку ми дійсно пройшли. Це – ремонт обладнання, далі – якісне зварювання, монтаж технологічних трубопроводів(надання послуг), а згодом освоїли розробку та виготовлення технологічного обладнання, яке забезпечує розв’язку вузьких місць технологічних процесів. Над останнім ми працювали і працюємо щоденно і вважаємо основним напрямком  роботи сьогодні.

– Олександре Володимировичу, поділіться, будь ласка, секретом. Як із звичайного випускника  Дубенського вищого професійного ліцею вам вдається за кілька місяців підготувати зварника чи монтажника високої кваліфікації або універсала, який вміє якісно виконувати кілька виробничих операцій ?

– Ми маємо гарну нагоду обирати студентів ліцею, які мають високий потенціал, під час проходження ними практики на нашому підприємстві. Якщо молода людина має базову освіту і велике бажання навчатись спеціальності, то вона за короткий час стає в наші ряди. Тут варто згадати, що за кожним новоприйнятим працівником, як мінімум на рік, закріплюється досвідчений наставник. І результат  проявляється уже через кілька місяців. У нас підхід комплексний:вважаємо, що хороший газоелектрозварник повинен бути водночас  не гіршим монтажником та слюсарем. Якщо цього ж прагне і сам молодий працівник, то таке ставлення  керівництвом компанії тільки вітається і відповідно матеріально винагороджується.

«Нам приємно, коли кажуть: «Дубнотех» – це маленька Європа»

– Сьогодні підприємство «Дубнотех» не лише одне з лідерів серед виробників технологічного обладнання для молочної промисловості в Україні. Роботу Вашого колективу  високо оцінюють й за кордоном.Чи  складно було «прорубати вікно у Європу» ?

– Наше підприємство належить до галузі машинобудування. Вона дуже важлива для України і водночас  недооцінена. Галузь заслуговує на більшу увагу і підтримку з боку керівництва держави.  Таке підприємство, як «Дубнотех», за 25 років змонтувало понад 170  технологічних ліній. Ми виготовили понад 1 тис. одиниць обладнання, з яких приблизно 40 відсотків становлять власні розробки та запровадження. «Прорубувати вікно у Європу», тобто шукати партнерів за кордоном, нам не довелось. Іноземні замовники нас самі знайшли. Міжнародне співробітництво ми починали з польськими компаніями, які підписували з нами контракти для робіт з монтажу трубопроводів. Польських колег цілком задовольнила якість наданих послуг, і ця інформація передавалась іншим компаніям – у Данії, Франції, Іспанії, Туреччині, Молдові та інших країнах.

Нашим працівникам від замовників доводиться чути лише слова подяки. І це дуже приємно. Коли в нашому офісі в Дубно бували партнери з Франції, Польщі, США, Норвегії  вони говорили: «Дубнотех» – це маленька Європа. Гості з-за кордону мали на увазі затишний офіс підприємства, приємну атмосферу у колективі, толерантність у спілкуванні, а головне – професійність роботи і якість продукції, яку виготовляють наші працівники.

-Щоб Ви назвали головним чинником капіталізації підприємства «Дубнотех»?Іншими словами, який фактор є визначальним у розвитку компанії, в отриманні нею додаткових прибутків?

– Без сумніву, основним активом, найбільшою цінністю підприємства є наші працівники. Вони – основні творці, рушійна сила капіталізації «Дубнотех». За це їм – честь, хвала і шана !

«Будуймо Україну разом!»

–  Ви  якось розповідали, що на одному з численних семінарів в Україні і за кордоном, Вам припало до душі гасло «Будуймо майбутнє разом!». У якій мірі  ці слова можна застосувати до суті роботи підприємства «Дубнотех» ?

– По життю не сприймаю високих епітетів щодо  оцінки роботи  свого колективу. Але зараз мушу сказати, що наші працівники вносять свою часточку праці у будівництво майбутнього України. Багато робиться для того, щоб виготовлялись більш якісні продукти харчування у широкому асортименті, щоб їхня собівартість була  нижчою і щоб вони були більш доступними для наших людей.

–  І все-таки, що Ви вважаєте головним досягненням колективу «Дубнотех» за 25 років діяльності ?

– Найперше я б сюди відніс висококваліфіковану злагоджену працю колективу, довіру замовника, позитивний імідж підприємства.

– Насамкінець. Яким би Ви хотіли бачити підприємство «Дубнотех» у наступну круглу дату ?

– Якщо зважити на те, що наступна кругла дата буде за 5 років, то я б в першу чергу хотів би зберегти основний склад нашого колективу. А тому усім, хто нині працює на підприємстві, хочу побажати здоров’я, щоб відзначити ще не одну ювілейну дату. У наших планах на найближчі роки  –  виготовлення більш ефективного технологічного обладнання та технологічних ліній з програмним управлінням. Для цього у нас є всі можливості, технічний та інтелектуальний потенціал.

– Бажаю Вам успіхів і дякую за розмову.

З Олександром Приболотним спілкувався                          член Національної Спілки журналістів України                                    Юрій Шесталюк